Новости телеканала ПЛЮСПЛЮС, «Сонце»

[Administrator]

Телеканал ПЛЮСПЛЮС взялся за популяризацию украинского языка

197096.jpg

Не мне вам объяснять, что человека проще научить, чем переучить. Плюсы это тоже понимают, а потому озаботились тем, чтобы украинский язык становился все популярнее не только среди уже взрослых людей, но и у самых маленьких.

Входящий в холдинг детский телеканал ПЛЮСПЛЮС по этому поводу сегодня презентовал свой новый мультфильм «Говоримо українською», который создавался при поддержке Минкульта.

«Задачи проекта - заинтересовать детей более уверенно и грамотно говорить на украинском, избавляться ошибок в общении, вдохновить как можно больше не только маленьких украинцев, но и их родителей разговаривать на родном языке», - говорят о мультфильме в пресс-службе канала, называя его социально важным для всей Украины.

В каждой из коротких анимированных историй с главными героями из мира ПЛЮСПЛЮС – Трыкутя, Квадрик и Кружко – рассматривается конкретная ситуация о распространенных языковых ошибках. В легкой игровой форме даются советы о нормах современного украинского языка, которые способствуют наилучшему запоминанию лексических, грамматических и орфографических правил. Мультфильм уже рекомендован для просмотра в школах Министерством образования и науки.

«Новый проект «Говоримо українською» канала ПЛЮСПЛЮС действительно важен для украинцев. Считаю, что мультфильм способен не только научить украинского детей и взрослых, но и напомнить, что на украинском языке можно говорить легко и грамотно. Чем «вдача» отличается от «удачі», как правильно говорить о названии улицы, когда именно можно смеяться «над другом», а когда «с друзьями», какая разница между «протягом» и «на протязі» и не только. В мультфильмах говорится и о множестве слов, которые часто вызывают сомнение при использовании. Верю, что «Говоримо українською» поможет зрителям навсегда запомнить, как правильно употреблять те или иные выражения и слова», - отметила генпродюсер нишевых каналов группы Иванна Найда.

Напоследок расскажу, что «Говоримо українською» создан на основе книг «100 експрес-уроків української» Александра Авраменко издательства «Книголав», а увидеть его в эфире ПЛЮСПЛЮС можно будет уже 2 сентября в 19:00.

По материалам пресс-службы 1+1

[Administrator]

Уроки від Квадрика, Трикуті і Кружка: дитячий канал «ПлюсПлюс» представив проект «Говоримо українською»
Борис Скуратовский - 3 Сен, 2019

govorimo-ukr-681x383.jpg

Як сказати українською «битком набитый»? Які є українські аналоги до російських прислів’їв «Первый блин – комом», «На вкус и цвет – товарища нет» та «На безрыбье – и рак рыба»? Що ми купуємо на автозаправці – паливо чи пальне? І чому сміятися над кимось можна лише вилізши на дерево чи піднявшись на балкон?

Вочевидь, дати правильні відповіді на ці питання може далеко не кожен з вас – особливо, якщо ви народилися, зростали і працювали в російському мовному середовищі, а ваше дитинство і юність припали на радянський період. Коли, з огляду на політику формування на «одній шостій» Земної кулі нової спільноти – радянського народу – українська мова поступово витіснялася на маргінес, її вивчення у школі часто-густо зводилося до простої формальності, сфера функціонування обмежувалася, а її саму штучно наближали до норм і правил мови «великого брата».

► Показать

Нове покоління, народжене в незалежній Україні, зростає вже в інших умовах, маючи значно ширші можливості до вивчення державної мови, та й сфера її використання поступово розширюються, рік за роком і крок за кроком відвойовуючи втрачене. Але проблеми мовних помилок лишаються. І це часом навіть не залежить від мови, якою спілкуються в родині – адже батьки теж можуть робити мовні помилки, особливо – якщо в дитинстві їх не вчили розмовляти правильно. Звісно, є підручники, вчителі, школа. Але ж згадайте себе у дитинстві – чи легко вам було запам’ятати безліч правил, формул, прикладів і текстів, написаних на сторінках підручників чи озвучених старенькою сивою вчителькою? Особливо, коли хочеться провести час із друзями, поганяти м’яча, чи, врешті-решт, увімкнути телевізор, який ось стоїть, у вашій кімнаті, і в якому – мультики?

Стоп! Мультики! Звісно, мультики! Ті, що їх так люблять діти. На героїв яких часом намагаються бути схожими, копіюючи їхні манери і улюблені фрази та розтягуючи діалоги цих героїв на цитати, жарти і шкільні прізвиська! Чому б цим не скористатись? Якщо вже діти так люблять наслідувати «мультяшних» героїв, повторювати коронні фрази, які вони промовляють з екрану, копіювати їхні манери – то чому б не зробити з цих героїв таких собі екранних вчителів, які навчатимуть юних глядачів в легкій і ненав’язливій формі – граючи і розважаючи?

А, справді, чому б ні? – подумали на дитячому телеканалі «ПлюсПлюс» і створили мультсеріал «Говоримо українською», який виходить на телеекрани з початком нового сезону. І 29 серпня, напередодні старту проекту, запросили на прес-бранч журналістів, медіаекспертів та, власне, головну цільову аудиторію серіалу – тобто, дітей. Аби розповісти про те, як з’явилася ідея проекту, хто його автори й ідейні натхненники, як проходив процес створення серій, а також – пригостити різними смаколиками, соками та кока-колою, дати можливість зробити селфі з мультяшними героями, поставити питання. Ну і, звісно, трохи повчитися – а як без того, коли проект є навчальним?

У заході взяли участь виконавчий продюсер телеканалу «ПлюсПлюс» Анна Гончар, генеральний продюсер телеканалу «ПлюсПлюс» та групи нішових каналів холдингу «1+1 Media» Іванна Найда (яка, власне, і є генеральним продюсером нового проекту), керівник відділу ефірного промо та дизайну нішевих каналів холдингу «1+1 Media» Олександр Голездренко (який виступив в ролі режисера мультсеріалу), перший заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей. А також автор книги «100 експрес-уроків української мови», український педагог, теле- та радіоведучий Олександр Авраменко, який, власне, і був ідейним натхненником серіалу.

Канал «ПлюсПлюс», як відомо, є одним з найстаріших дитячих телеканалів України. У серпні поточного року йому виповнилося сім років, п’ять з яких він є лідером ринку. В ефірі телеканалу можна побачити анімаційні фільми від провідних студій-виробників світу. Однак, канал не лише транслює продукцію сторонніх виробників, але й створює власні проекти. Зокрема, як відзначила генеральний продюсер каналу Іванна Найда, канал поставив собі за мету щороку випускати один власний, оригінальний проект локальної спрямованості. Як правило, це проекти, тематика яких безпосередньо пов’язана з Україною, або так чи інакше має задовольняти запити саме українських глядачів. При цьому канал активно співпрацює з Міністерством освіти, координуючи з ним тематику цих оригінальних проектів, які на каналі намагаються запускати щороку до 1 вересня. Більше того, канал фактично має відповідну рекомендацію від Міністерства освіти і потрапив у підручники для учнів молодших класів у вигляді QR-коду. Тобто, діти, які, як відомо, вміють «спілкуватися» з різноманітними ґаджетами краще за дорослих, можуть легко і без проблем потрапити на сайт телеканалу та ознайомитися з усіма його оригінальними проектами соціально-освітньої спрямованості. А також брати участь в різноманітних прив’язаних до них конкурсах, вікторинах, тестах і квестах, підвищуючи тим самим свій інтелект.

Не став винятком з усталених традицій і поточний рік, коли канал вирішив дещо розширити коло своїх партнерів, долучивши до них ще одне міністерство – Міністерство культури. Аби спільними зусиллями розробити та реалізувати новий проект, покликаний популяризувати українську мову серед дитячої аудиторії та сприяти її вивченню.

За словами Іванни Найди, ця ідея вже тривалий час назрівала в головах відповідальних працівників телеканалу, але остаточне бачення майбутнього проекту в них з’явилося після знайомства зі згаданою трохи вище книжкою Олександра Авраменка, матеріали якої дуже добре підходять для реалізації політики «лагідної українізації». І незабаром з’явилася концепція мультсеріалу «Говоримо українською»: було вирішено, що він розповідатиме про пригоди трьох казкових героїв (їх звати Трикутя, Квадрик і Кружко), які пізнають світ, грають в ігри, потрапляють в різноманітні кумедні ситуації. А паралельно – вчаться правильно говорити і своїм прикладом навчають глядачів.

Олександр Авраменко, у свою чергу, зазначив, що він дуже радий появі мультсеріалу. І не лише тому, що в основі лежать матеріали створеної ним книжки. Причини до радості – значно ширші. Пан Авраменко зазначив, що в дитинстві він, як і всі маленькі глядачі, дуже любив мультики. І чудово пам’ятає ті мультфільми, які він тоді дивився, та їхніх героїв. Мультики з його дитинства були чудові, цікаві, веселі. Але, разом з тим, була одна проблема. Тодішнє телебачення показувало мультики про качечку, про Івасика-Телесика, про квіточки, про зайчиків, про багатьох інших казкових героїв – але майже всі тодішні україномовні мультики були відірвані від сучасного йому життя. І це, за словами Олександра Авраменка, робилося свідомо: таким чином радянська влада намагалася ненав’язливо вкладати в голови дітей думку про певну обмеженість, неповноцінність, застарілість української мови. Українську мову свідомо заганяли у такі собі суто «етнографічні рамки», обмежуючи сферу її використання ліричними піснями, народними казками і – у крайньому випадку – якимись розповідями з сільського життя. Звісно, всі ці сфери є невід’ємними складовими культури та історії. Але ж при цьому українська мова свідомо відсікалася від міської тематики, сфери науки, сучасної освіти, молодіжної культури. Україномовного контенту, пов’язаного з цими темами, просто не існувало. Принаймні, дитячого, який, власне, і формує свідомість людини.

І це давало свої плоди. Люди – навіть ті, які цілком пристойно володіли українською мовою – починали соромитися говорити нею на людях, залишаючи її у кращому випадку у сфері домашнього вжитку. Зокрема, пан Авраменко згадав свою сусідку, в якої була дуже чудова «полтавська» українська мова – і всі це чули, бо стіни між квартирами були тонкими, а сусідка була жінкою доволі емоційною, але, щойно виходячи на сходову клітину, вона «перемикалася» на російську, кажучи сусідам «Доброе утро!».

Із здобуттям Україною незалежності ситуація повільно, але почала змінюватися. Однак, контент сам собою не народжується – його має хтось створювати. І Олександр Авраменко став одним з тих, хто вирішив заповнювати існуючі прогалини, створюючи навчальні, освітні та розважальні матеріали будь-якої тематики, які б сприяли популяризації живої української мови у всіх сферах життя сучасної людини. І одним з перших таких продуктів, створених Олександром Авраменком, і стала книжка «100 експрес-уроків української мови», яка пережила вже 6 видань.

В основі книжки – невеличкі життєві історії, що ілюструють ті чи інші правила української мови, поруч з якими – художні ілюстрації. І саме цей підхід – звісно, з урахуванням специфіки, властивої анімації – сподобався керівництву каналу «ПлюсПлюс». Тобто – невеличкі, цікаві історії – часто взяті з реального життя (чи, принаймні, такі, які у цьому реальному житті можуть трапитися), де герої потрапляють в якісь кумедні чи комічні ситуації, пов’язані з неправильним вживанням тих чи інших слів, незнанням фразеологізмів тощо. А потім – допомагають одне одному з цих ситуацій виходити, виправляючи одне одного і навчаючись говорити без помилок.

Олександра Авраменка підтримав Павло Хобзей, згадавши кілька історій з власного життя, коли він, львів’янин, виходець з україномовної родини, сам потрапляв у кумедні ситуації, коли його друзі та знайомі виправляли зроблені ним мовні помилки. У кожній мові є свої тонкощі, і часом навіть ті мови, які ми – справедливо чи за традицією – вважаємо дуже близькими, можуть мати суттєві відмінності в деталях. Наприклад, в українській мові є кличний відмінок, в російській його немає. І люди, що звикли розмовляти російською, частенько забувають про цю особливість. Доводиться виправляти: «Не «пан Павло», а «пане Павле» – ось так треба казати». А тепер такі та подібні рекомендації дітям даватимуть мультиплікаційні герої. Пан Хобзей зізнався, що вже переглянув всі зняті серії і з великим задоволенням готовий рекомендувати їх до перегляду всім юним глядачам. Та повідомив по секрету, що телеканал «ПлюсПлюс» є улюбленим телеканалом його маленької онуки, яку часом не можна відірвати від екрану.

Про сам процес створення мультсеріалу розповів присутнім режисер проекту Олександр Голездренко. Він відзначив, що кожен проект розпочинається з ідеї, в процесі обговорення якої вимальовується його концепція. Яка завжди формується з урахуванням особливостей цільової аудиторії. В даному випадку аудиторія – дитяча. А що люблять діти? Діти люблять цікаві, захоплюючі, пригодницькі історії. Звичайна пізнавальні історія їх цікавить не так, як різні пригоди, мужнє подолання героями якихось перешкод, спільне вирішення проблем. Ось так і були вигадані три герої – Трикутя, Квадрик і Кружко та з’явилася ідея пояснювати мовні правила через повчальні історії, які трапляються в їхньому житті.

Далі починається процес створення сценаріїв кожного з епізодів – над цим на каналі працює ціла група авторів-сценаристів. А після завершення цієї роботи загальний процес вже розподіляється на кілька паралельних малих процесів. Одна група працює над створенням чорнових ескізів, замальовок – цей процес зветься розкадровкою. Під кожною замальовкою розміщується та чи інша частина сценарію – таким чином, виходить щось на кшталт коміксів, такий собі наочний режисерський ілюстрований сценарій. Далі за справу беруться ілюстратори, які вже створюють якісні, професійні образи. А паралельно робиться «аніматика» – такий собі «чорновий мультфільм» з ескізів – це дає творчій групі можливість попередньо зрозуміти для себе, наскільки продукт буде цікавим, зрозумілим та легким для сприйняття і наскільки він може розкрити шляхом анімації письмовий текст, яким є ідеальний хронометраж тощо. На цьому ж етапі робиться чорнова начитка текстів – на каналі працює група професійних акторів-імітаторів голосами яких «говорять» персонажі мультфільмів – як власного виробництва каналу, так і перекладених українською продуктів закордонного виробництва.

Після цього починають працювати аніматори – їхня робота доволі складна і кропітка. В минулому – на момент зародження анімації як жанру – над одним мультфільмом працювала велика кількість аніматорів, які виконували свою роботу не покладаючи рук, але все одно процес створення одного анімаційного фільму міг займати кілька років, адже треба було вручну намалювати дуже багато окремих кадрів! Сьогодні все це трохи спростили комп’ютери та спеціальний софт. Однак, все одно процес йде не дуже швидко. Далі, після створення відеоряду, робиться вже професійне остаточне озвучення, матеріал зводиться, передається на перегляд творчій групі. І в разі, коли все добре – готовий до демонстрації на екрані. У підсумку – у випадку з мультсеріалом «Говоримо українською» – на створення однієї серії тривалістю у три хвилини – йшло приблизно 33 дні, при цьому у виробничому процесі було задіяно 25 осіб. А загалом цих серій – 24. Однак, результат був вартий докладених зусиль. «Якщо ідея гарна, хороша – вона вже приречена на успіх», – зазначив Олександр Голездренко. І, в якості ілюстрації своїх слів, запросив присутніх переглянути одну з серій.

Загалом, при створенні мультсеріалу була використана лише невеличка частина матеріалів книжки Олександра Авраменка. Адже вона писалася для дорослої аудиторії, і творцям мультсеріалу доводилося обирати лише те, що є легким для сприйняття і зрозумілим для дитячої аудиторії. Однак, поява цього проекту та участь в ньому надихнули автора на створення нової книжки – адресованої саме дитячий аудиторії, яка буде презентована у Львові наприкінці вересня. Тому, цілком можливо, що проект згодом отримає своє продовження, і будуть створені нові серії, які розповідатимуть юним глядачам нові повчальні пригоди з життя їхніх улюблених героїв.

Прем’єра мультсеріалу відбулася 2 вересня о 19:00 – надалі він транслюватиметься в ефірі каналу щодня по буднях о цій годині. А після телевізійної, ефірної прем’єри серії з’являтимуться на цифрових платформах каналу в мережі Інтернет. А трохи згодом – і на платформі Міністерства освіти, яка зараз створюється.

Павло Хобзей відзначив ще один момент. В радянський період українська мова штучно наближалася до російської – вилучалися деякі питомо українські слова, замінювалися запозиченнями з російської. Що породило певний мовний хаос. Наприклад, трикутник, який має дві рівні сторони, зветься сьогодні «рівнобедреним». Але ж в українській мові немає слова «бедро» – є «стегно». Колись, давно, було слово «рівнораменний» – від «рамено», частина руки. Однак, згодом воно поступилося місцем запозиченню. І подібних прикладів – безліч. Просто так повернути ці призабуті слова у вжиток – вольовим рішенням – важко, це може викликати нерозуміння з боку деякої частини, неприйняття. Однак, якщо робити це м’яко, через подібні проекти, процес може мати успіх. Адже мова – це живий організм, і люди звикають говорити так, як говорять інші, як говорить оточення. А отже, як зійшлися на думці всі присутні, цей мультсеріал буде корисним не лише для дітей – його варто рекомендувати для сімейного перегляду, адже дорослим з нього теж є чому повчитися.

При вивченні будь-якої мови важливим є наявність мовного середовища. Як відзначив Павло Хобзей, дитина, яка потрапляє у чужу їй країну, вже приблизно за рік може говорити місцевою мовою практично на рівні уродженців цієї країни. А Олександр Авраменко нагадав про вивчення мов методом занурення – коли людина з України їде, наприклад, в Англію, і починає жити в родині місцевих жителів, які не володіють ані українською, ані російською. І вже за кілька тижнів така людина – постійно чуючи поруч англійську – починає сама нею спілкуватися на певному рівні. Так само – деякі наші політики, що вийшли з російськомовних родин. Іноді трапляється так, що вони і з репетиторами займалися, і підручники купували – маючи бажання освоїти мову, а все не виходило. А потрапили у Верховну Раду, у Кабмін, в інші владні структури – і дуже швидко процес пішов. Бо з’явилося україномовне оточення, україномовний фон – наради, засідання, перемовини, консультації. Тому цінність каналу «ПлюсПлюс» і реалізація ним проектів, подібних до «Говоримо українською», полягає у тому, що вони дозволяють створити потрібне мовне середовище і мовний фон у себе вдома.

Тим часом, за словами Іванни Найди, телеканал «ПлюсПлюс» працює вже над створенням нових освітніх проектів. Зокрема, активно готується до виробництва «екологічного» мультсеріалу, в якому піде мова про сортування сміття, використання ґаджетів, економію енергії – загалом, все, що пов’язане з темою екології та захисту природи. Однак, проект «Говоримо українською» заслуговує на продовження – і на каналі дуже сподіваються на підтримку з боку Міністерства культури.

Від себе додамо, що ідея використання кіно- та телевізійної продукції для популяризації мови – не нова. Зокрема, її активно застосовували і застосовують в Ізраїлі, де протягом століття вдалося відродити іврит з біблійно-книжного анабіозу до стану сучасної живої мови. І, вважається, що одним з інструментів формування івритомовного середовища у цій країні, населення якої постійно поповнюється за рахунок новоприбулих репатріантів з різних куточків світу, був саме відео-контент. Через фільми і мультфільми «у широкі маси» запускалися ті чи інші мовні кліше, фразеологізми, каламбури, які поступово ставали звичними для жителів країни. А також – просувалася (і просувається досі – варто лише переглянути сучасні ізраїльські фільми) думка про те, що іврит – це круто, це модно, це сучасно. Що герої, супермени, успішні люди, красиві хлопці і дівчата розмовляють лише івритом – навіть якщо вони його не чули від батьків. А ті, хто принципово роками тримається за якісь інші мови, не бажаючи переходити на іврит, – лишаються невдахами, потерпають від комплексів та депресій, або взагалі представляють якісь маргінальні верстви суспільства.

Україні у цьому плані пощастило більше. На відміну від івриту, українська мова ніколи не виходила з вжитку у повсякденному житті. Коло її носіїв могло зменшуватися, вона витискалася з певних сфер життя – але вона завжди зберігала свій статус живої, розмовної мови. Тому сьогодні перед нами стоїть завдання не сформувати мовне середовище з нуля – воно вже існує, а поглиблювати грамотність та популяризувати це середовище серед громадян країни. А оскільки людська психологія – річ універсальна і практично не відрізняється по всій планеті, то можна сміливо заявити, що те, що спрацювало в одній частині світу, з високою вірогідністю спрацює і в інших його куточках. То чому б не спробувати і не розвивати такі проекти, як «Говоримо українською» від телеканалу «ПлюсПлюс»?

Отже, щодня по буднях о сьомій вечора вмикаємо телеканал «ПлюсПлюс» і вчимося говорити правильно разом з героями мультсеріалу «Говоримо українською».

http://mediasat.info/2019/09/03/uroki-vid-kvadrika-trikuti-i-kruzhka/?fbclid=IwAR1tObmynnEd-Q1jXDTkF6_cgpwH0tZLQBdRk8zucs2lvu0lFCkIF9H_4E0

[Administrator]

НОВЫЕ СЕРИИ «ЩЕНЯЧЬЕГО ПАТРУЛЯ» И «ВАМПИРИНЫ». «ПЛЮСПЛЮС» ОБЪЯВИЛ ПРЕМЬЕРЫ ДЕКАБРЯ
04.12.2019

zvezdnaja-princessa-protiv-sil-zla-04-12-2019.jpg

Анимационный телеканал «ПлюсПлюс» готовит на декабрь ряд премьер.
С 9 декабря в эфире телеканала «ПлюсПлюс»стартуют новые сезоны мультсериала «Вампирина» и американского мультсериала «Звездная принцесса против сил зла». Кроме того, зрителей будут ждать новые серии «Щенячего патруля», а также мультсериалы «Пингвины Мадагаскара» и «Панда Кунг-Фу», сообщает пресс-служба канала.

С понедельника, 9 декабря, в эфире выходят сразу три новинки. В 14:00 зрители смогут начать просмотр новых серий канадского популярного мультсериала – «Щенячий патруль». «В этот раз Райдер с семью щенками работают еще оперативнее: получают задания и спасают зверей, попавших в затруднительное положение», — говорится в анонсе телеканала.

В 21:00 начинается сериал «Пингвины Мадагаскара»: «Команда отважных пингвинов, Ковальски, Шкипер, Рико и Рядовой, проводят опасные операции в зоопарке Нью-Йорка, но затем идут дальше и прорываются в город. Сериал наполнен смешными ситуациями, где не все члены команды готовы оперативно и без ошибок выполнять приказы главного командора», — сообщает канал.

В 21:35 пройдет премьера мультсериала «Панда Кунг-Фу»: «Захватывающий анимационный мультсериал продолжает рассказывать о невероятных приключениях любимых всеми героев – толстой и неуклюжей панды По, которому удалось стать великим Воином Дракона, а также его верных друзей – неистовой пятерки: Тигрицы, Обезьяны, Змеи, Журавля и Богомола», — отмечает вещатель.

С 23 декабря в 20:40 зрителей канала «ПлюсПлюс» будет ждать новый сезон мультсериала «Звездная принцесса против сил зла»: «Сериал о любимой зрителями принцессе мира Мьюни – Звезде Баттерфляй и ее борьбе с чудовищами, которые хотят завладеть волшебным жезлом и воспользоваться его силами для злых целей», — акцентирует канал.

Также в декабре стартует второй сезон новинки эфира этого года – «Вампирины». «Продолжение истории о девочке-вампирше Ви, которая сталкивается с испытаниями и трудностями по приспособлению к незнакомому окружению людей и новой школе. Но в конечном итоге история учит ценить свою уникальную индивидуальность и своих друзей», — резюмирует вещатель.

[Administrator]

КАНАЛ «ПЛЮСПЛЮС» ВОШЕЛ В ТОП-10 САМЫХ ПОПУЛЯРНЫХ ТЕЛЕКАНАЛОВ УКРАИНЫ
30.01.2020
Согласно данным ИТК за январь 2020 года.
Согласно с данным исследования* телевизионной аудитории, в январе 2020 года «ПлюсПлюс» с показателем доли (shr%) 2,4% вошел в десятку украинских каналов, которые просматривают больше всего, сообщает пресс-служба канала.

infogr-plusplus-30-01-20-820x461.jpg

По словам Иванны Найды, генерального продюсера нишевых каналов 1+1 media, результаты данного исследования являются своего рода подтверждением того, что команда «ПлюсПлюс» наполняет контентную сетку действительно интересными для аудитории продуктами.

«Поэтому мы продолжим наблюдать за рейтинговой динамикой, чтобы и далее занимать достойное место среди украинских каналов», ‒ отметила Иванна Найда.

Согласно данным исследования, проведенного с 1 по 28 января по аудитории 18-54 (вся Украина), первое место рейтинга занял телеканал «Украина», второе — «1+1» и третье — ICTV.

[Administrator]

ТЕЛЕКАНАЛ «ПЛЮСПЛЮС» ИЗДАЛ РАЗВИВАЮЩИЕ КНИГИ ДЛЯ ДЕТЕЙ
03.02.2020
В партнерстве с издательством «Ранок».
«ПлюсПлюс» издал три новые серии развивающих игр-книг для детей: «Судоку с наклейками», «Кроссворды с наклейками» и «Лабиринты с наклейками» с героями телеканала, сообщает пресс-служба. Купить новинки можно через интернет-магазин издательства «Ранок» и в розничных сетях.

На страницах серии «Судоку с наклейками» дети смогут решать различные головоломки с помощью наклеек. Серия разделена на 6 частей. Кроме задач, серия содержит интересные факты, которые помогают не только насладиться головоломками, но и узнать что-то новое о том, что нас окружает.

Серия «Кроссворды с наклейками» состоит из трех книг: «С нами не заскучать», «Удивительные изобретения», «Вперед к делу» и имеет по 450 наклеек в каждой. Кроме поиска ответов на вопросы по различным тематикам кроссвордов, детей ждут задачи по поиску слов и поговорок в филвордах.

С помощью «Лабиринтов с наклейками» у детей есть возможность попутешествовать запутанными дорожками мультсериала «Мир ждет открытия» вместе с главными героями канала. Каждая книга развивает логику, необходимость последовательности действий и важность помощи другим, а 450 наклеек добавляют развивающей геймификации.

[Administrator]

ПЛЮСПЛЮС И МОЗ ЗАПУСТИЛИ АНИМАЦИОННЫЙ РОЛИК ДЛЯ ДЕТЕЙ О ПРОТИВОДЕЙСТВИИ КОРОНАВИРУСА
В ролике собраны официальные рекомендации
Детский телеканал ПЛЮСПЛЮС и МОЗ Украины запустили анимационный ролик для детей с советами о том, как вести себя во время карантина, вызванного коронавирусом COVID-19. В ролике собраны официальные рекомендации по поведению. Вместе с героями ПЛЮСПЛЮС — Трыкутей, Квадрыком и Кружком, дети узнают, «как вооружиться против вируса» легкими шагами. Об этом сообщает пресс-служба телеканала.

Ролик доступен по ссылке. В нем отмечено что: ребенок должен не касаться лица; считать до 30, когда моет руки с мылом; держать дистанцию с людьми, имеющими больной вид; не есть сырую пищу, а только приготовленную взрослыми. И все это станет «геройской суперсилой» в противодействии распространению вируса. Кроме того, рекомендации доступны в форме постера, что можно распечатать и повесить, чтобы он ежедневно мог напоминать ребенку важные советы.

rekomendaczii-dlya-detej1-1536x1091.jpg

rekomendaczii-dlya-detej2-1455x2048.jpg

[Administrator]

«ПЛЮСПЛЮС» ПОКАЗАЛ ЛУЧШИЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ТЕЛЕСМОТРЕНИЯ «ВСЕУКРАИНСКОЙ ШКОЛЫ ОНЛАЙН»
07.04.2020
6 апреля телеканал транслировал для учеников 5 класса в прямом эфире уроки по английскому языку и математике.
Телеканал «ПлюсПлюс», входящий в группу 1+1 media, показал 6 апреля, в первый день старта инициативы «Всеукраинская школа онлайн», лучшие результаты телесмотрения уроков среди других каналов, которые поддержали инициативу. Об этом сообщает пресс-служба телеканала.

«ПлюсПлюс» в рамках своего проекта «Украинская ТВ Школа» транслировал 6 апреля для учеников 5 класса в прямом эфире уроки по английскому языку и математике. Телеканал стал абсолютным лидером телесмотрения по основным аудиториям. Так, 6 апреля доля по аудитории «4+, вся Украина» составила 4,8%, доля по аудитории 18-54 (50К +) составила 3%. В общем уроки увидело почти 670 тысяч зрителей.

Напомним, для учеников 5 класса расписание построено таким образом, что школьники будут смотреть на телеканале «ПлюсПлюс» 3-4 урока в день. В понедельник: английский язык; математика; зарядка. Во вторник: украинский язык; математика; зарядка. В среду: украинский язык; история; зарядка; английский язык. Расписанием 8 апреля будет: украинский язык; математика; зарядка. 9 апреля: английский язык; математика; зарядка.

Данные исследования ТВ-аудитории принадлежат ИТК; оператор панели — Nielsen; мониторинг — Коммуникационный Альянс. Показатели рассчитаны для целевых аудиторий: 4+ (Украина), 18-54 (50К +). Подробнее о показателях и определении целевых аудиторий — в глоссарии ИТК.

Напомним, 6 апреля в 10:00 стартовал проект «Всеукраинская школа онлайн» – украинские телеканалы и YouTube-канал Министерства образования и науки транслируют уроки по 11 предметам. Запись уроков проходит на базе Новопечерской школы, где 40 учителей из Киева стали учителями для учеников со всей Украины. К урокам приобщаются украинские звезды – телеведущие, музыканты, актеры, спортсмены. Они отвечают на вопросы преподавателей, проводят с ними опыты, решают в эфире задачи.

Распределение школьных программ в рамках «Всеукраинской школы онлайн» по телеканалам: 5 класс – «ПлюсПлюс», телеканал «112 Украина»; 6 класс – Zoom, NEWSONE, «Пиксель»; 7 класс – ZIK; 8 класс – «УНИАН-ТВ», «Индиго»; 9 класс – телеканал «Рада», «UA: Культура»; 10 класс – «UA: Первый»; 11 класс – М1.

Уроки доступны к просмотру также на ресурсах группы 1+1 media: 1+1 video, «Киевстар ТВ», «ТСН.ua», «УНИАН.net», «Главред».

[Administrator]

ТЕЛЕКАНАЛ «ПЛЮСПЛЮС» НАЧИНАЕТ ВЕЩАНИЕ В HD-КАЧЕСТВЕ

Группа 1+1 media запустила HD-версию телеканала «ПлюсПлюс» − анимационного развлекательно-познавательного телеканала для семей с детьми дошкольного и школьного возраста. Трансляция «ПлюсПлюс» в улучшенном качестве началась 23 апреля. Канал в HD уже вещает на VOD-платформе 1+1 video и на платформе платного телевидения «Киевстар ТВ», а также доступен для подключения другими провайдерами платного телевидения. Об этом сообщает пресс-служба группы.

Провайдерам программной услуги группа предлагает возможность трансляции «ПлюсПлюс» в HD в их сетях в рамках заключенных соглашений на 2020 год без уплаты дополнительных средств за права на его трансляцию.

Так, «ПлюсПлюс» становится четвертым каналом 1+1 media, который вещает в HD. Ранее группа уже запустила HD-версию телеканала «1+1» осенью 2019 г., а также ТЕТ и «2+2» в начале марта 2020 года.

Пресс-служба сообщает, что запуском «ПлюсПлюс» группа завершает реализацию плана по переводу своих основных каналов в HD-качество в 2020 году.

«Нам удалось существенно опередить наш собственный план: в первую очередь, мы запустили не три канала в HD, как было задумано с самого начала, а четыре. И, конечно, доступность «ПлюсПлюс» в улучшенном качестве в первом полугодии, а не втором, как мы обещали раньше − тоже можно считать существенным перевыполнением плана. Поэтому провайдеры телевизионной услуги уже сейчас могут добавлять топовый детский канал в свои предложения и радовать зрителей еще более качественной картинкой», − прокомментировал Андрей Мальчевский, директор департамента дистрибуции и развития сети вещания 1+1 media.

«Мы рады, что теперь зрители «ПлюсПлюс» смогут смотреть контент в лучшем качестве. Верим, что высокое качество картинки сделает процесс просмотра мультфильмов, продуктов нашего собственного производства и лучшего из мировой анимации, еще более приятным для детей и их родителей», − отметила Иванна Найда, генеральный продюсер детского телеканала «ПлюсПлюс».

[Administrator]

Телеканал «Сонце» заявил, что большие медиагрупы добиваются его закрытия

image.png

Противостояние на телевизионном рынке продолжается. Напомню, сначала провайдер «Ланет» заявил, что Плюсы поставили ему ультиматум: или сеть исключает из своего пакета телеканалы, которые не входят в телегруппы и не кодируются на спутнике, или холдингу придется исключить из него телеканалы 1+1 media.

Плюсы с ответом не медлили и в своем заявлении указали, что «Ланет» перекручивает факты и распространяет информацию, которая не соответствует действительности. Мол, никто на них не давит, просто хотели пересмотреть условия договора.

Вчера же к «Ланету» присоединился канал «Сонце», который в своем заявлении указал, что большие медиагруппы пытаются их уничтожить (правда, какие именно - не написано).

Гендиректор канала «Сонце» даже отправил заявление главе правления Интернет ассоциации Украины с просьбой обратить внимание на эту проблему.

image.png

Запасаюсь попкорном и жду продолжения истории. Длинной истории, судя по всему.

[Administrator]

Телеканал «Сонце» попросил Зеленского повлиять на медиагруппы
Телеканал «Сонце» обратился с открытым письмом к Президенту Украины в связи с давлением со стороны крупнейших медиагрупп. Суть обращения – повлиять на медиагруппы, которые оказывают давление на провайдеров программной услуги с целью заставить «Сонце» закодироваться на спутнике.

Далее приводим текст обращения без правок и редактирования.

Президенту України Зеленському В.О.

Вельмишановний пане Президенте!

Телеканал Сонце є незалежним українським телевізійним мовником. Наш телеканал не належить і не контролюється жодною фінансово-промисловою групою, політичною силою або «олігархом», не підтримував і не підтримує жодної політичної партії. Ми не намагаємося «формувати суспільну думку» чи нав’язувати глядачам певну ідеологію. У нашому ефірі — лише об’єктивні новини і розважальний контент.

Звернутися до Вас нас змушує ситуація на телевізійному ринку, яка останнім часом пришвидшено розвивається у бік «зачистки» медіапростору від таких, як ми, незалежних мовників.

Декілька медіагруп ухвалили скоординоване рішення про кодування свого сигналу, та намагаються примусити незалежних мовників слідувати цьому рішенню. Метою цих медіагруп є обмеження доступу телеглядачів до безкоштовного супутникового сигналу і перерозподіл телевізійної аудиторії на свою користь.

Останні кілька місяців ми отримуємо повідомлення від наших партнерів-операторів телекомунікацій та провайдерів програмної послуги (кабельних операторів) – про тиск з боку представників великих медіагруп. Використовуючи свої важелі впливу, ці представники примушують провайдерів виключити з їхніх мереж телеканал Сонце. В іншому випадку «неслухняних» провайдерів позбавлять прав на ретрансляцію каналів цих медіагруп.

Фактично це є примусом до бойкоту нашого телеканалу за те, що ми обрали вільний спосіб доставки своїх програм до телеглядачів. Мета тиску не приховується – змусити наш та інші незалежні телевізійні канали закодувати свій супутниковий сигнал.

Вважаємо це зухвалою спробою окремих «великих гравців» телевізійного ринку перешкодити діяльності незалежних мовників, що вчиняється із зневагою до конституційного принципу свободи слова, гарантованих законом прав телеглядачів, грубим порушенням законодавства України про телерадіомовлення та умов чесної конкуренції на телевізійному ринку. Результатом буде обмеження доступу українських телеглядачів до безкоштовного якісного телевізійного продукту.

Пане Президенте, Ви продемонстрували українському суспільству, що вважаєте масовий перехід каналів на закодований та платний для українців супутниковий сигнал небезпечним для національного інформаційного простору. У поточних економічних умовах, чим менше українських каналів мовить на супутнику в незакодованому вигляді, тим більше наших глядачів дивиться іноземні супутникові канали. У тому числі і ті, що використовуються для антиукраїнської пропаганди. Заради своїх вузьких бізнес-інтересів, так звані «лідери ринку» не тільки ігнорують законність і зневажають чесну конкуренцію, але й ризикують інформаційною безпекою України.

Ми впевнені, що на ринку мають панувати рівноправні умови та здорова конкуренція. Вільне конкурентне середовище є одним із наріжних каменів ефективної економіки, а в медіасфері в наш час — це ще й питання національної безпеки. Свавілля і беззаконня на медіаринку України – це вкрай небезпечна і тривожна ситуація для держави.

Пане Президенте, ми закликаємо Вас звернути особливу увагу на питання захисту телевізійного ринку, зокрема захисту незалежних ЗМІ та провайдерів програмної послуги від тиску з боку так званих «великих гравців». Ми просимо Вас вжити всі доступні Вам як Голові Держави заходи для захисту інформаційного простору України, права доступу глядачів до інформації та збереження можливості існування на телевізійному ринку українським незалежним мовникам.

З повагою, Колектив телеканалу Сонце